Інтернет - Конференція "Україна:шлях у майбутнє"

Организатор : http://www.ocdut.kr.ua

Дата начала: 24.10

Дата окончания: 27.10

Время начала: 12:00

Время окончания: 12:00

Место проведения мероприятия: http://www.ocdut.kr.ua

Описание :

25 років незалежності: реформи та їх наслідки

Голова комісії освіти і порядку Душкова Катерина

(методист з виховної роботи та координатор

Знам’янського районного парламенту дітей
Єніна Олена Миколаївна)

Крок вперед, два назад: як змінилося життя українців за роки незалежності

За останні чверть століття Україна, як незалежна держава, втратила 40% своєї економіки, втратила з різних причин 9,2 млн громадян, пережила кілька економічних криз і накопичила величезний зовнішній борг. За рівнем життя українці залишаються одними з найбільш бідних в Європі, причому як працездатні громадяни, так і пенсіонери. Жителі України мало подорожують, але зате є однією з найбільш численних "армій" трудових мігрантів в ЄС та в інших сусідніх з Україною країнах. Додатково до всього наша країна залишається найбільш корумпованою на європейському континенті.
Говорячи про успіхи української економіки, Україну стоїть порівняти з Китаєм. Це дуже показовий приклад. Прірва між країнами, що утворилася за останню чверть століття, колосальна. У 2015 році розмір китайської економіки перевищив $ 10,3 трлн, тоді як ВВП України склав близько $ 90 млрд. Різниця приблизно в 115 разів. Але мало хто знає, що ще в кінці 80-х китайська економіка випереджала українську трохи більше, ніж в 4 рази при багаторазовому перевагу робочої сили.
Ставши незалежною державою, Україна зіткнулася з викликами, до яких виявилася не готова влада країни, яка звикла до планової економіки. Крім того, багато сфер прийшли в занепад через розрив виробничої кооперації з підприємствами з інших країн колишнього СРСР. За роки своєї незалежності Україна втратила більше 40% реального ВВП, що є одним з найгірших показників у світі і, на жаль, гіршим на пострадянському просторі.
Найбільш сприятливий період для української економіки був з початку 2000-х до 2008 року. У цей час економіка країни зростала найбільшими за роки незалежності темпами (див. Графік). Але, за великим рахунком, економічний успіх забезпечували не видатні управлінські рішення уряду або успішне проведення реформ, а високі ціни на світових ринках на продукцію українського експорту, зокрема, металургію і хімічну продукцію. Потім почалася світова фінансова криза, впоратися з яким виявилося непросто.

Про борги і кредиторів
За відносно короткий час незалежності Україна кілька разів могла стати банкрутом. Торік можливість дефолту не обговорював тільки ледачий. В процесі непростих переговорів Мінфін зміг домовитися зі своїми кредиторами про списання майже $ 4 млрд зовнішнього боргу і перенесення термінів виплати $ 15,6 млрд на 4 роки. Проте державний борг України, згідно з останніми даними Мінфіну перевищує $ 67,1 млрд. Для порівняння - на початку 90-х сума зовнішнього боргу була близько $ 0,4 млрд, сукупного з урахуванням внутрішнього боргу - близько $ 3,1 млрд.

Україні не вдалося довести до кінця жодну кредитну програму з головним кредитором - Міжнародним валютним фондом. Отримуючи перші транші, українська влада, як правило, зупинялися на досягнутому, пригальмовуючи реформи. Причому це було характерно для всіх урядів, незалежно від того, хто їх очолював. Не виключено, що таким же чином співпраця з фондом закінчиться і на цей раз. Останню порцію кредитів від МВФ Україна отримувала вже більше року назад. І подальше фінансування виявилося під великим питанням.
Про гривню і доходи
У поточному році двадцятирічний ювілей святкує українська національна валюта. Грошова реформа в Україні була проведена в 1996 році, в результаті якої гривня замінила карбованці. За два десятки років гривня мала кілька періодів падіння. Перший - в кінці 90-х. Тиск на валюту тоді почасти надавала необхідність уряду розраховуватися за держоблігаціями, в тому числі і перед іноземними банками, а також паніка населення, що прагнув по можливості "скинути" гривню і купити натомість долари. З початку "нульових" і до фінансової кризи 2008 року українська національна валюта відчувала себе відносно спокійно, перебуваючи в межах 5 грн за $ 1. Але з падінням світових цін виручка від експорту почала скорочуватися, що призвело до збільшення дефіциту валюти і похитнуло стабільність курсу. У свій час утримувати курс гривні вдавалося НБУ, коли ним керував Сергій Арбузов, а пізніше Ігор Соркін. Інше питання, що антидевальваційних заходи, по суті, звелися до продажу за низьким курсом доларів із золотовалютних резервів, що призвело до помітного скорочення запасів валюти.

Пік знецінення гривні припав на 2014-2015 роки, коли після окупації частини Донбасу бойовиками багато промислових підприємств зупинили свою роботу, що призвело до падіння промислового виробництва і скорочення експорту. Крім того, в 2015 році знову подешевшали на світових ринках товари-флагмани українського експорту - метал та зернові. Що важливо - в цей період почалася очищення банківської системи від неплатоспроможних і проблемних банків. На тлі "банкопаду" українці стали забирати свої вклади з банків, змінюючи гривні на долари. Цей фактор, хоч і в меншій мірі, ніж інші, але тим не менше вплинув на курс.
Девальвація призвела з собою інфляцію - 24,9% в 2014 році і 43,3% в 2015 році. Це був самий різкий стрибок цін, починаючи з 1996 року. За цей період платоспроможність українців впала, по суті, відкинувши країну назад у 90-ті. Щоб подолати наслідки економічної кризи, уряд Арсенія Яценюка було змушене на час заморозити підвищення деяких соціальних виплат і пенсій. Не дивно, що на тлі всього цього впала купівельна спроможність громадян. Роздрібний товарообіг обвалився на 8,6% в 2014 році і на 20,7% в 2015 році. Девальвація також позначилася на виїзному туризмі. Падіння доходів в доларовому еквіваленті змусило українців більше відпочивати всередині країни або взагалі відмовитися від поїздок. У 2014-2015 роках туроператори стали на 50% менше продавати турів за кордон, особливо в країни ЄС.
Рівень мінімальних зарплат в країнах Євросоюзу та України

Про населенні і мігрантів
Населення України за останні 25 років скоротилася з 52 млн осіб в 1991 році до 42,7 млн ​​до початку 2016 року. Цифри по демографії Держстат дає без урахування Криму, багато жителів якого на сьогоднішній день мають російські паспорти. З урахуванням АР Крим станом на початок 2014 року, ще до анексії півострова, загальне населення України становило 45,4 млн. Згідно з даними Держстату, з року в рік смертність в Україні перевищує народжуваність, що також веде до скорочення чисельності населення. Крім того, за даними міжнародних організацій, Україна має найвищу смертність в Європі з розрахунку на 100 тис. Населення, і входить в топ-20 за цим показником у світі.
Інша причина скорочення чисельності населення - еміграція. За різними оцінками до 3 млн українців перебувають за кордоном на заробітках, навчанні або з якихось інших причин. Найбільше наших земляків проживає в сусідніх Польщі та Росії - саме там найбільше трудових мігрантів з України. За даними Держприкордонслужби, в 2015 році українці більше 9,5 млн разів їздили до Польщі, 4,1 млн випадків зафіксовано поїздок в РФ. Втім, з огляду на ситуацію на Донбасі і велику ділянку кордону, який Україна не контролює, зараз ця цифра може бути значно більше. Трудові мігранти з України стали великою підмогою для економіки країни. Суми грошей, які вони пересилають або привозять в Україну вже перевищують обсяги прямих іноземних інвестицій. У минулому році з Росії в Україну переказали понад $ 1,1 млрд. Хоча роком раніше було майже в два рази більше. З Польщі в минулому році сума приватних переказів через міжнародні системи склала $ 55,1 млн. Але на початку року міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що щорічно українці, що працюють в його країні, пересилають в Україну близько € 5 млрд.

Про корупцію
Однією з основних проблем в Україні у всіх бізнес-рейтингах та опитуваннях називається корупція. У світовому Індексі сприйняття корупції, який складає авторитетна міжнародна організація Ttransparency International, наша країна за підсумками 2015 року посiла 130 місце з 168. Причому за рік Україна дещо поліпшила свої позиції, перейшовши з 142-го ступеня за підсумками 2014 року. В українському офісі Ttransparency International вважають, що зробити невелике зростання індексу Україні вдалося завдяки збільшенню громадського осуду корупціонерів, створення антикорупційних органів та появи руху викривачів корупції. З іншого боку, зволікання з реальним покаранням хабарників, а також збільшення корупційної складової у відносинах бізнесу і влади не дають Україні зробити рішучий крок вперед. Причому, згідно з оприлюдненим у серпні з дослідженням компанії "TNS-Україна", найбільш корумпованими сферами українці називають медицину (61%), сферу освіти (34%), силові органи (24%), дозвільні контролюючі органи (19%) і місцеві органи влади (18%).

Начало формы